Инновации и инвестиции
- Философия, общество, Шарапатюк Анатолий Васильевич, Шарапатюк Дмитро Анатолійович, Экономика

Удосконалення концепції державного управління інвестиціями – першочорговий крок до впровадження ринкової економіки

Голова Ради Засновників Одеської асоціації консалтінг і паблік рілейшнз «Аріадна», віце-президент, акад. УАОІ, чл.-кор. УЕАН, ст. науковий співр., проф. ХГЭУ, лауреат багатьох міжнародних, вітчизняних та регіональних премій та нагород А.В.Шарапатюк
Доктор економіки Флоридського гуманітарного Університету (PhD, США), акад. УАОІ Д.А.Шарапатюк

Факт постійного відтоку капіталів з країни та вкрай незадовільне залучення іноземних і вітчизняних інвестицій до економіки України понад два десятиріччя завдає невідтворюємих багатомільярдних втрат нашій вітчизні.

Чиновники, вчені, громадськість констатують цей факт, пояснюючи його тотальною корупцією и чехардою в законодавчому просторі, де динаміка зміни суперечних друг другу законів і підзаконних актів здібна поховати будь-яку економіку. Подібну ситуацію ще в кінці п’ятидесятих років минулого сторіччя, не маючи уяви про маразматичність сучасної української законотворчості, прогнозував у «Діалогах» Станіслав Лем. Відомий науковий фантаст стверджував, що часто краще не дуже якісні закони залишити незмінними, чим постійно з невеликою періодичністю покращувати їх. Адже інерційна система втілення та виконання цих законів не встигає перестроюватись за такими частими змінами та, з часом, припиняє реагувати на них або, ще гірше, починає вибірково реагувати на зміни законодавчої бази, маніпулювати ними, перетворювати закон у кастет в руках чиновника-злодія з Великого шляху. З іншої сторони, невіра в тривалу дію закону породжує необов’язковість його виконання простими й непростими смертними.

Нажаль, подавляюча більшість сучасної української правлячої “еліти” знайомо з творчістю Станіслава Лема, у кращому випадку, по декільком кінофільмам… В ще меншій мірі ця більшість володіє методологією залучення та стимулювання інвестицій. Як результат – вітчизняна економіка виживає (точніше було би сказати – животіє) виключно завдяки богом даним: довготерпінню українського народу, геополітичному положенню та ресурсному потенціалу країни (на відміну твердженням наших державців, перевершуючого ресурсний потенціал подавляючої більшості країн світу). Про постійну імітацію росту валового національного продукту за рахунок випереджуючого зростання цін (цінового буму) й нагадувати набридло – все одно “державні мужі” України роблять вигляд глухих і сліпих. А може справді, як у тому анекдоті, тільки не мотоциклом, а країною керують безрукий, сліпий, глухий і заїка?

Саме тотальна корупція та некомпетентність перешкоджають входженню на український ринок некримінальних закордонних інвестицій, а разом з ними цивілізованих ринкових відношень і, як наслідок, залучення до України європейських стандартів держуправління, європейських стандартів життя.

Досьогодні українська державна система стимулювання інвестицій поступається не тільки країнам Євросоюзу (в котрий ми, на словах, багато років прямуємо семимильними кроками), але й навіть Туреччині, багатократно відстаючої від України у інтелектуальному розвитку…

В останнє десятиріччя податкове законодавство Туреччини гарантує отримання суттєвої державної підтримки інвестицій, не тільки за рахунок різниці податкових ставок задля вітчизняних й закордонних інвесторів, але й в залежності від конкретних району та сфери інвестування. Таким чином Туреччина намагається нівелювати і реально нівелює диспропорцію в розвитку регіонів.

Далека від досконалості турецька податкова система дозволила звільнити, розроблений академіками УАОІ и УЕАН, професорами І.П.Решетніковим і А.В.Шара-патюком, проект розбудови й експлуатації Багатоцільового екологічного комплексу (БЕК) «BSEC MARMARA 1» від усіх видів оподаткування на 7 років роботи, після чого можлива пролонгація вже отриманих податкових пільг. За два роки роботи вищезгаданого комплексу в Мармуровому морі (Туреччина) підтверджений еколого-економічний ефект перевищив 200 млн. доларів! В Україні реалізація даного й аналогічних проектів обкладається податками також як і торгівля.

За таких умов не має сенсу й запитувати в яку країну спрямує свої сили та кошти інвестор. Й подібних прикладів не перерахувати!

Якби оставити не входячи до сфери наукового забезпечення проблеми корупції та підбору керівних кадрів на сумлінні державної системи управління, змінити положення в країні можливо лише корінним образом покращивши умови інвестування, в тому числі в залежності від сфери й конкретного місця інвестицій, від рівня інновацій та державної (економічної, соціальної, екологічної) ефективності проекту. Суттєвий крок у даному напрямі запропоновано нами в серії публікацій та патентів [4–9].

Автори запропонували ввести до розрахунків комплексний безрозмірний показник ефективності державної підтримки реалізації інвестиційного проекту – коефіцієнт шари (ksh), який показує удільні приведені витрати держави задля отримання суттєвих з позиції держави додаткових вигод в результаті реалізації конкретного проекту. Вочевидь, найменше значення коефіцієнту шари є свідоцтвом найбільшої привабливості даного проекту задля держави і регіону. Діапазон можливих значень ksh лежить в границях від 0 до 1. Від’ємні значення ksh  свідчать про нанесення в результаті реалізації проекту конкретних втрат державі (при чому – при державній підтримці!). Значення ksh  перевищуючі одиницю свідчать про явну нераціональність використання державних коштів (наявній необґрунтованості держпідтримки, пільг і таке інше).

ksh  Згпр.n / (Узап.n  + Сдод.с.n  + Эдод.n )                      (1)

де:

    Згпр.n – приведені витрати держави на реалізацію даного проекту (планові – Згппр.n  та фактичні – Згфпр.n);

 Узап.n – запобігнені еколого-економічні втрати (фактичні – Уфзап.n та планові – Упзап.n );

 Сдод.с.n – реальний кошторис актуальних додаткових соціальних благ, які реалізуються даним проектом (фактичних – Сфдод.с.n та планових – Спдод.с.n); при цьому акцент робиться на двох ключових словах даного терміну: “актуальних” – дійсно необхідних для держави та “додаткових” – які не вважаються обов’язковими задля комерційних не державних підприємств (такими як оплата труда персоналу, податки та нарахування на ФЗП, створення нових робочих місць та ін.;

Эдод.n – реальний макроекономічний ефект, додатково отриманий державою в наслідок реалізації даного проекту (фактичний – Эфдод.n та плановий –  Спдод.n);

n   – індекс, який вказує по відношенню до якого періоду (кількості років) розраховані наведені показники; в ідеальному випадку даний індекс повинен дорівнювати періоду реалізації проекту.

В розрахунках значення ksh враховується фактор значимості кожної державної вигоди (природоохоронної, соціальної та макроекономічної) задля держави. В цьому зв’язку автори запропонували ввести до розрахунків ще один комплексний показник – індекс шари (Ish) – який показує сумарні додаткові вигоди держави і регіону (у грошовому вимірі), отримані в наслідок реалізації даного проекту з урахуванням державної значимості конкретних вигод (конкретного фактора).

Ish = w1Упред.n  + w2Сдоп.с.n  + w3Эдоп.n ;                            (2)

де w1, w2, w– вага, відповідно, факторів 1,2 і 3, вимірюваний від 0 до 1 методом експертної оцінки у відповідності з методикою, викладеною в [3].

При цьому показник wi може й повинен враховувати як сферу, так і місце конкретних інвестицій. Таким чином, на відміну від турецької законодавчої системи, ми отримали можливість не тільки враховувати конкретне місце та сферу інвестицій, але й надати цим фактором якісну і, головне, мотивовану кількісну оцінку.

У більшості випадків державне значення отриманих вигод менше за реальні витрати підприємства їх фінансуючого (наприклад, навчання, оздоровлення або будівництво помешкань задля власного персоналу підприємства). З ціллю урахування даних обставин доцільно розраховувати ще один показник – індексований (або приведений) коефіцієнт шари (kish).

kish  Згпр.n / (w1Упред.n  + w2Сдоп.с.n  + w3Эдоп.n ) =  Згпр.n / Ish            (3)

В табл. 1 наведена абстрактна приклад-схема такого багатоальтернативного вибору.

Таблиця 1.

Оцінка ефективності державної підтримки інвестиційного проекту

Ключеві фактори

державної підтримки

Вага    фактору К о н к у р е н т и
А B   та ін.
Приведені витрати держави на реалізацію проекту (всього) ЗгАпр.n ЗгВпр.n Зг…пр.n
1. Запобігнені еколого-економічні втрати w1 УАзап.n УВзап.n Узап.n
2. Кошторис актуальних додаткових соціальних благ w2 САдод.с.n СВдод.с.n Сдод.с.n
3. Макроекономічний ефект додатково отриманий державою w3 ЭАдод.n ЭВдод.n Эдод.n
Індекс шари IAsh IBsh Ish
Індексований коефіцієнт шари kiAsh kiBsh ki…sh
Коефіцієнт шари kAsh kBsh ksh

У випадку скрути при експертній оцінці ваги фактору для обраних укрупнених груп факторів, отриманих державою вигод, можлива їх деталізація, аж до конкретизації найменованій конкретних витрат (наприклад, з соціальних факторів можливо відокремлювати для роздільного оцінювання навчання, оздоровлення, організації дозвілля персоналу, будівництва дороги, житла, введення до експлуатації дитячого садка, тощо). В свою чергу, стаття навчання може (й повинна) деталізуватися по спеціалізації та рівню навчання з присвоєнням кожному виду витрат (вигод) особистої ваги фактору (wz). І це зрозуміло – адже різні фахівці можуть мати неоднакову значимість для регіону та держави. Тим більш, неоднакову значимість для підприємства, регіону й держави можуть мати якість і рівень підготовки та перепідготовки спеціаліста (середня або вища освіта, вчений ступень кандидата або доктора наук, підготовка робочих спеціальностей, технічного персоналу або керівників нижчої, середньої або вищої ланок задля підприємств (у свою чергу деталізованих по рівню значимості для держави).

Найкращим с позиції держави є проект з мінімальним коефіцієнтом шари при можливій максимізації індексу шари.

С точки зору комплексної оцінки державної підтримки проекту важливе значення може мати ще один показник – інтегрована (середньовиважена) вага витрат підприємства (або проекту) на реалізацію державних функцій і/або програм ( wi ).

wi = kish / ksh                                         (4)

Суттєвість запропонованої концепції зводиться до отримання суттєвих регіональних і державних вигод за рахунок ефективної системи державного стимулювання інвестицій (незрівнянно меншої отриманих державою вигод).

Враховувая, що до сьогоднішнього дня наші розробки в цієї сфері реалізуються не в рідній Україні, а в Туреччині, підтвердимо це положення на прикладі роботи вже згаданого БЕК «BSEC MARMARA 1».

Турецький уряд дозволило знизити капітальні витрати на утворення БЕК «BSEC MARMARA 1», звільнив його від платежів 20 % ввізних пошлін на:

  • плавмастерскі, док-пантон і обладнання, які складали в 1999 році 26 тис. $;
  • автоматизовану систему управління БЕК «BSEC MARMARA 1», які складали в 2000 році 14 тис. $;
  • моторної яхти, які складали в 2001 році 22 тис. $.

Установча діяльність БЕК «BSEC MARMARA 1» повністю звільнена від податків з прибутку, та від сплати 50 % навігаційних витрат і платежів за якірну стоянку.

Таблиця 2

Динаміка державної фінансової підтримки БЕК «BSEC MARMARA 1» (тис.$ /рік)

П о к а з н и к и Роки
1999 2000 2001
Запобігнені БЕК еколого-економічні втрати  (Уфпред.n ) 3300 5150 7400
Державна підтримка інвестицій в БЕК (DKti ) 26 14 22
Щорічна державна підтримка роботи БЕК  (DCгtj )

в т.ч.

§  податкові пільги

§  пільги з оплати навігаційних витрат і якірної стоянки

92

 

78

14

107

 

93

14

131

 

117

14

  Пряма  державна  фінансова  підтримка  проекту 118 121 153

Запобігнені еколого-економічні втрати за 1999 – 2001 роки приведені до базисного 1999 року склали:

3300 + 5150 / 1,1 + 7400 /1,21 = 14098  (тис. $).

У зв’язку з відсутністю в Туреччині відповідних нормативів і зміни (хоча й обмеженої) кредитної ставки Національного банку Туреччини в 1999-2001 роках від 9 до 11,5 %%, до розрахунків прийнятий коефіцієнт приведення (Eпр.) рівний 0,1.

На основі даних табл. 2 розрахуємо фактичні приведені витрати держави на запобігання еколого-економічних втрат (Згфпр.n ) і удільні приведені витрати держави на запобігання еколого-економічним втратам (згфуд.n )

Згфпр.3 = 118 + 121 / 1,1 + 153 /1,21 = 354 (тис. $)                         (5)

згфуд.3  = 354 / 14098 =  0,0251;                                         (6)

Звернемо увагу, що на відміну від наведених у формулах 1-4 в розрахунків, до структури згфуд.3 (див. разр. 6) не додавались такі соціально вагомі фактори як створення високооплачуваних робочих місць задля турецького персоналу, його щоденна годівля та ін. Таким чином, наведені розрахунки ефективності державної підтримки навмисно занижені. Це рішення обумовлено виключно бажанням запобігти будь-яким обвинуваченням в завищенні наших розробок. І навіть при цьому, вказану в розрахунках соціальну ефективність і запобігання еколого-економічним втратам Туреччина отримує ціною надання пільг БЕК «BSEC MARMARA 1» виходячи з розрахунку 2,5 центи на кожний долар запобігнених еколого-економічних втрат. Нагадаємо, що ми аналізували лише роки становлення (початку роботи) БЕК «BSEC MARMARA 1» (самі тяжкі і найменш ефективні роки задля усіх учасників проекту: держави, власників і керівництва підприємства). У найближчій перспективі планується зниження показника  згпуд.n  до рівня 0,012 (тобто згпуд.n = 0,012).

Таким чином, можливо без сумніву стверджувати, що у розглянутому проекті ksh <  (1,2 – 2,5).

Лишається тільки сумно констатувати, що наша батьківщина, незважаючи на багатократні пропозиції, не порахувала за можливе “купувати” так необхідні їй послуги за 1,2 – 2,5 %% их собівартості. При цьому підкреслимо, що в лапки слово “купувати” взято не випадково – держава не сплачує і не повинна сплачувати за реалізацію проекту ні центу, ні копійки, ні турецької ліри… Вона, держава, лише частково або повністю звільняє підприємство (проект) від податків і/або інших платежів, котрі все рівно не отримала би в разі не реалізації на своїй території даного проекту! Таким чином, ця концепція:

  • пропанує державі лише створити найбільш сприятливі умови задля реалізації проекту;
  • надає відповідний дійсний механізм (методологічне забезпечення) для обґрунтування цих найбільш сприятливих умов.

Окрім того, в результаті втілення наведених пропозицій з’являється реальна можливість не тільки порівняння ефективності державної підтримки по відношенню до різноманітним проектам, працюючим у різних галузях народного господарства, але й виявлення відповідних зловживань слуг народних у сфері державної підтримки інвестицій. Це позволить (точніше, надасть шанс), поряд з удосконаленням системи проектування та поліпшення його якості, поставити ефективні бар’єри чиновницьким свавіллю та авантюризму, нажаль, досьогодні привалюючим у сфері реалізації інвестиційних проектів.

ЛІТЕРАТУРА

  1. Савчук В.П. Оценка эффективности инвестиций: Учебн. пособие. — Днепропетровск: ГМетАУ, 1998. — 286 с.
  2. Савчук В.П., Прилипко С.И., Величко Е.Г. Анализ и разработка инвестиционных проектов.– Уч.пособие.– К: Абсолют-В, Эльга, 1999.– 304 с.
  3. Шарапатюк А.В. Искусство инвестиционного проектирования. Изд. 2 доп. и перераб. – Одесса: ХГЭУ, 2003. – 174 с.
  4. Шарапатюк Д.А. Пути совершенствования комплексной оценки государственной поддержки инвестиционных технико-технологических проектов. /Сб. научн. Трудов. Судоремонт. – Одесса: ОНМУ, 2007. – 6 с.
  5. А.В.Шарапатюк, Д.А.Шарапатюк. Пути совершенствования методологического обеспечения государственной поддержки крупномасштабных инвестиционных проектов. – К.: УАОІ, Сб. научн. работ “Ідея”, № 1, 2008. – с. 34-49.
  6. Шарапатюк Д.А. Пути совершенствования комплексной оценки государственной поддержки инвестиционных технико-технологических проектов. /Сб. научн. Трудов. Судоремонт. – Одесса: ОНМУ, 2007. – 6 с.
  7. Шарапатюк Д.А. Пути совершенствования методологического обеспечения государственной поддержки инвестиций в образование в современном обществе / Сб. докл. межд. научн. конф. Христианское образование и демократия в современном украинском обществе, т. 1. – Одесса: ХЭГУ, 2007. с. 117-135.
  8. Шарапатюк Д.А. Методика комплексного оцінювання державної підтримки крупномасштабних інвестиційних проектів. /Свідоцтво про “ноу-хау” НХ № 27 від 28 березня 2005 р. – Київ: УАОИ, 2005. – 11 с.
  9. Шарапатюк Д.А. Концепція державного управління інвестиціями на базі розрахунків коефіцієнта шари (ksh); індексу шари (Ish); індексованого (або приведеного) коефіцієнта шари (kish) та інтегральної ваги витрат підприємства (або проекту) на реалізацію державних функцій або програм (wi) при комплекмному оцінюванні державної підтримки інвестиційних проектів. /Свідоцтво про “ноу-хау” НХ № 28 від 28 березня 2005 р. – Київ: УАОИ, 2005. – 6 с.
  10. Шарапатюк Д.А. Інформаційно-технологічне забезпечення розрахунків коефіцієнта шари (ksh); індексу шари (Ish); індексованого (або приведеного) коефіцієнта шари (kish) та інтегральної ваги витрат підприємства (або проекту) на реалізацію державних функцій або програм (wi) при комплексному оцінюванні державної підтримки крупномасштабних інвестиційних проектів. /Авторське свідоцтво про наукову розробку АС № 27 від 28 березня 2005 р. – Київ: УАОИ, 2005. – 7 с.
  11. Шарапатюк Д.А. Інформаційно-технологічне забезпечення розподілу зовнішньої підтримки інвестиційного проекту між державними та муніципальними структурами управління. / Авторське свідоцтво про наукову розробку АС № 38 від 21 лютого 2007 р. – Київ: УАОИ, 2005. – 7 с.

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *