Шарапатюк Анатолій Васильович
- Достижения, Шарапатюк Анатолий Васильевич, Экономика

Шарапатюк Анатолій Васильович

Шарапатюк Анатолій Васильович у 1978 році закінчив факультет керування морським транспортом ОІІМФу, працював на керівних посадах у порту і ЧМП, заочно закінчив аспірантуру при ОІІМФі. У 1984-му році пройшов курс навчання в Ленінградському інституті підвищення кваліфікації керівників промисловості по методах і техніці керування (під безпосереднім посібником проф., акад. Ліфшиця).

З 1986 – кандидат технічних наук. У цьому ж році, за результатами впровадження в ЧМП і інших пароплавствах Мінморфлоту «Методики оцінки стану ресурсів перевантажувальних комплексів» і «Автоматизованої системи інформаційного забезпечення керуванням портами пароплавства» був офіційно запрошений на роботу в корпорацію ІBM (США) на посаду аналітика-постановника.

До 1988 року в основному завершив роботу над докторською дисертацією на тему «Керування системою портів пароплавства» (упровадження – усі пароплавства ММФ СРСР). У результаті конфлікту з керівництвом ЧМП (з питань кадрової політики і перших передач флоту до сумнівних СП) і публікаціями у «Вечірній Одесі» у 1988 році був незаконно звільнений із ЧМП. Захист докторської дисертації, де базовим підприємством було все те ж ЧМП, а місцем захисту – ОІІМФ, став неможливим.

У 1988-1992 – консультант в Одеській фірмі «СТАЛКЕР», брав участь у проекті докорінної модернізації управління найбільшим російським швейним об’єднанням «Зоря». Працював зам. начальника, ст. наук. співр. галузевої НДЛ «Пасфлот», був науковим керівником галузевих задач, впроваджених у Далекосхідному, Каспійському, Балтійському і Чорноморському морських пароплавствах і Мінморфлоті.

Розробив і брав участь у впровадженні серії економічних проектів, у числі яких:

  • Виведення із кризи Одеського Міжколгоспного Цементного заводу (Одеса, 1989);
  • Економічне обґрунтування реконструкції Одеського морського вокзалу й аналіз умов підрядника. (Одеса, 1990);
  • Розробка ТЕО, установчих документів, умов довгострокової оренди приміщень Морвокзалу і 20 нових автобусів «Mercedes-Benz» для фірми «Юджинія Тревел» (Одеса, 1990-1991);
  • Проект Вільної економічної зони міста Поті (Грузія, 1990);
  • Розробка блоку «Транспортні вузли» у типовому проекті Вільних економічних зон за замовленням уряду Російської Федерації (Москва, 1990-1991, по представленню Е.А.Глузкіна і Р.І.Хазбулатова – подяка Б.Н.Єльцина);
  • Створення «під ключ» найбільших СП Мінморфлоту СРСР – Росії «Совкруіз» (Москва, 1991) і «Владітал» (Владивосток, 1991)…

До 1992 року завершив працю над другою докторською дисертацією на тему «Оптимізація організаційно-правових виробничих структур» (на стику спеціальностей: теорія і практика керування, економіка, комерційне право й АСУ.) У 1992 році обраний академіком, комерційним директором, а в 1993 – віце-президентом  Південного відділення Української академії оригінальних ідей (УАОІ). У 1996 році обра-ний членом-кореспондентом УЕАН. У 1993-1994 брав участь у керівництві розробкою державної програми відродження і розвитку вітчизняного туризму й удосконалювання відповідної законодавчої бази.

З 1993 року, продовжуючи роботу віце-президентом УАОІ, працював комерційним директором АТ «Екоморсфера» (Одеса). Активно брав участь у зміні іміджу, статусу, одержанні податкових пільг і т.інш., і в 1997 році перетворив це АТ у Міжнародний центр країн Чорноморської економічної співдружності (ЧЕС) «Екоморсфера» (Стамбул) з філіями в Одесі, Новоросійську і Лондоні.

Поряд з основною роботою, розробив ТЕО проектів альтернативного екологічно чистого багатоцільового комплексу по перевалці нафти і нафтопродуктів в Одеському регіоні, комплексів по утилізації і регенерації змивок танкерного флоту в Чорному і Мармуровому морях («BSEC-Tumera-1»), схвалених Міжнародною асамблеєю країн ЧЕС і ЮНЕСКО. На базі своєї фундаментальної наукової праці «Маркетингове дослідження ринку нафтоперевезень у Чорноморсько-Азовському басейні» (428 стор.) розробив новий тип судна для цих перевезень. По сукупності даних робіт був лауреатом обласного конкурсу «Люди Справи» за 1993-1994 р.

У 1994 році, як незалежний кандидат балотувався у Верховну Раду України по Центральному окрузі м.Одеси. Випередив представників РУХА, комуністичної і соціалістичної партій. Однак вибори (у т.ч. повторні) були визнані що невідбулися. Центральний район міста Одеси на вісім років залишився без свого представника у Верховній Раді України.

За розробку наукового забезпечення і впровадження економіко-правової частини проектів Багатоцільових екологічних комплексів BSEC «Marmara-1» (Стамбул, 1995-1998, фото на 4-й стор. обкладинки) і «Експорт – XXІ вік» (Одеса, 1997-1998) у 1999 році повторно нагороджений грамотою конкурсу «Люди Справи» за 1998 р. Дані роботи підтримані і схвалені Обладміністрацією Одеси, п’ятьма міністерствами України, Радою національної безпеки й оборони, Національною академією наук (визнаний кращим інвестиційним проектом за останнє п’ятиліття), Національним агентством по розвитку і європейській інтеграції, президентом України Л.Д.Кучмою (розпорядження № 137/737-01 від 13.01.98) і Кабінетом Міністрів України (постанова №766 від 01.07.98). Ці розробки знайшли відображення в рішеннях Бізнес-конференцій країн ЧЕС, Асамблеї мерів Чорноморських міст і Міжнародної Бізнес-зустрічі бізнесменів п’яти країн (з ініціативи Департаменту Енергетики США).

Найбільш значними науково-прикладними працями останніх років є:

  • Удосконалення науково-методологічного забезпечення проектування крупно масштабних інвестиційних проектів (2001-2008 рр.);
  • Еколого-економічне обґрунтування будівництва українського шлюзового каналу Дунай–Чорне море із Соломонова рукава в Жебриянську бухту (вище Вилкове), який пролягає корінним узбережжям (поза границями унікального заповідника у гирлі Дунаю) (1996-2008 рр.);
  • Обгрунтування бізнес-ідеї та концепції створення та експлуатації універсального комплексу “Экстрім-спорт” в м. Одесі (2005-2006 рр.);
  • Розробка концепції та стратегії повернення колишнього піонерського табору “Молода гвардія” (м. Одеса) в загальнодержавну власність і підготовка Техніко-економічного обґрунтування організаційно-правового та учбово-методичного забезпечення утворення на його базі “Національного центру передових інноваційних програм і експериментальних оздоровчо — освітніх технологій” (2004-2006 рр.);
  • Розробка стратегії розвитку ЗАТ “АГРОКОМ” у 2007-2013 роках (торгівельна марка “Салюс”, 30 % ринку молочної продукції Одещини);
  • Розробка антикризової стратегії і планів роботи корпорації “Альянс” на 2009–2010 роки.

З 2007 році обраний керівником секції Економіки і управління та членом Вченої ради Центру громадської підтримки урядових реформ в Україні.

Останні 15 років консультує фірми, захищає права громадян і організацій у господарських судах, проводить економіко-екологічні експертизи великих проектів, читає авторські курси лекцій в одеських ВУЗах, Академії державного керування при Президентові України і Московському гуманітарно-економічному університеті, керує підготовкою кандидатських дисертацій у сфері економіки, управління, екобезпеки. В даний час завершив працю над підготовкою третього видання авторського підручника «Мистецтво інвестиційного проектування» (274 стор.) і першої книги з художньої трилогії, присвяченої вітчизняної інтелігенції останнього 30-річчя (842 стор.). Шукає видавця, працює над другою і третьою книгами названої трилогії, де в тому числі досліджує сучасний шлях УАОІ. Захоплюється історією, філософією, літературою, поезією, образотворчим і прикладним мистецтвом, музикою (у юнацькому віці закінчив 8-літню музичну школу при Одеському музичному училищі). З 1994 року до сьогодні є членом редакційних рад журналів «ТЕМА» (Техніка Майбутнього), «ІДЕЯ» та «ВИНАХІДНИК УКРАЇНИ».

Окрім вже вищезгаданих дипломів, має дипломи ст.наук.співр. (ВАК СРСР), Академії керування при президентові України, Світового Банку, Інституту світового розвитку й інш. Має 11 патентів на «ноу-хау» в економіко-правовій сфері. Комплексний консалтинг і бізнес-планування практикує з 1982 р. У 1999 р. Обраний Президентом Ради засновників міської асоціації «Консалтинг і паблик рилейшнз». Підготував біля 160 бізнес-проектів, впроваджених в Україні, Росії, Азербайджану, Грузії, Літві, Туреччині, Англії, Норвегії. Опублікував понад 70 наукових праць (з них 4 монографії на російській, українській, німецькій та англійській мовах, і 4 підручники з менеджменту й інвестиційного проектування), і більш 30-ти публікацій у місцевій періодичній пресі, присвячених аналізу економіко-екологічних, соціальних проблем і шляхам їхнього рішення. У ХЕГУ веде курс авторських лекцій з моменту його заснування.

У 2003 році «за багаторічну роботу зі збереження і раціонального використання природних водяних ресурсів» нагороджений міжнародною медаллю «Aqua-Vіtae». У квітні 2004 р. «за вагомий особистий внесок у науковий, соціально-економічний і культурно-інтелектуальний розвиток України» став лауреатом премії Міжнародної інтелектуально-економіко-творчої ради «Віжи-3000» (свідчення №82 від 02.04.04 р.) За розробку нової концепції управління інвестиційними потоками на міждержавному, державному та регіональному рівнях у 2012 році став лауреатом конкурсу наукових робіт Всеукраїнського Народного Руху «Україна – це Я, Я – це Україна», а у 2013 році був нагороджений Міжнародним нагрудним знаком «Віжи-3000».

Має вищі кваліфікації і більш ніж чверть столітній досвід роботи за фахом: а) теорія і практика керування (у т.ч. удосконалювання виробничих структур, маркетинг, реклама, ділове листування й етикет, інформаційне забезпечення виробництва й АСУ); б) мікро- і макроекономіка (оптимізація оподаткування, інвестиційні проекти і плани, кредити, гранти і т.д.); в) комерційне право (контрактна робота, арбітраж, розробка і аналіз проектів законопроектів, морське право, розгляд справ у господарських судах.). Має досвід посібника і ведення міжнародних переговорів, виступу на міжна-родних конференціях, симпозіумах, семінарах, підготовки Постанов і Розпоряджень Кабінету Міністрів, Президента України, ЧЭС і ЮНЕСКО.

У 2007 році обраний членом Наукової Ради і керівником секції Управління та економіки Центру підтримки урядових реформ.

Має 37-річного сина, який у 2010 році отримав ступень доктора філософії в економіці (PhD) у ХЕГУ (Україна) і Флоридському університеті (США), а у 2011 році був обраний академіком УАОІ.

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *